АРЕЙ, АРЕС - ім’я грецького, та ймовірно і скіфського, Бога Воїнської доблесті (Геродот не перекладає даного імені), якому скіфи будували величні дерев’яні храми з символом цього Бога - старим залізним мечем. Існує припущення, що кожна волость скіфської землі приносила в святилище свої мечі для освячення. Геродот описав святилище досить примітивно, археологічні дослідження нині дають значно ґрунтовнішу картину цього культу. Міфологема чарівного меча, який поборює всіх ворогів, існувала в Слов’янщині кілька тисячоліть, а відгомін її й досі живий у народних казках, легендах та билинах. Сюжет пошуку непереможного меча використав Іван Білик у своєму романі “Меч Арея”. Щодо походження імені цього Бога, то мовознавці його просто зігнорували: у словниках української мови нема ніяких згадок про це слово. Однак в народній Зодії (яка, вірогідно, має свої витоки з язичницьких “Звіздочо-тів”) збереглася назва сузір’я Арес (за часом близьке до Овна), в якому Сонце перебуває з 18 квітня по 14 травня. Ареєм також в народі називають планету Марс, день якої - вівторок. Виходячи з цього, можемо припустити, що в основі імені Арей - корінь Ар-, Яр- або Ор-, що цілком узгоджується зі слов’янською мовною і міфологічною системою. У скіфській мові до нього близьке слово аріма - один (В. Абаєв).
