БЕРЕГИНЯ - дослівно народжена на березі. Назва давньослов’янської Богині, покровительки жіноцтва, що відображає загалом жіночу продукуючу сутність природи. Давнє значення слова берег - високий, тобто місце, вище від самого русла ріки. Все, що пов’язане з берегом, має похідну від нього назву: бережина - берегова трава, побережняк - береговий вітер, берегуля - берегова ластівка тощо. Берегиня також тісно пов’язана з водою (жіноча сутність), березою (жіночий символ). Берегиня згадується у ВК як провісниця славних перемог руських воїнів та бояр, які боронили свою землю від ворогів “ті славні нічого не берегли, ані життя свого - так прорекла їм Берегиня” (ВК, дощ. 7-Ж).
Берегиня в інших словниках
| Берегиня — Тлумачний словник української мови |
| Берегиня — Великий тлумачний словник сучасної української мови |