БИРЮК, БИРЮЧ - 1) вовк; 2) глашатай, який зачитував на імайдані грамоти князя, укази тощо.
Бирюк в інших словниках
| Бирюк — Російсько-український академічний словник (А–П) |
| Бирюк — Російсько-український академічний словник (А–П) |