БРАТАН, БРАТАНИЧ - 1) племінник (син брата); 2) побратим (“побратаний”); походить від давньоіндійського кореня Ьег, Ьга - родити, приймати пологи.
Братан в інших словниках
| Братан — Великий тлумачний словник сучасної української мови |
| Братан — Словник чужомовних слів і термінів |