ВАНДАЛ - з племені вандалів; з кінця X ст. серед європейських істориків були спроби асоціювати вандалів із поляками, пізніше - з русами. В 990 р. Герхард з Авгсбурга назвав польського князя Мешка І - <іих АУапсіаіогит. Хроніст XI ст. Адам Бременський уточнив, що за давніх часів вандалами називали всіх слов’ян. Історичні особи на ім’я Вандал згадуються в різних середньовічних хроніках. Густинський літопис (с. 13) подає дві версії походження імені: чи то від назви ріки Вісли (друга назва - Вандал, див. легенду про королеву Ванду), чи то від назви племені; Вандалом літопис називає Венда -хороброго вождя слов’яно-германського племені (змішаного з германцями), прадіда новгородського князя Гостомисла; Ісидор Севільський згадує короля Вандала й описує його війни проти римлян та іспанців у V ст.; В. Татіщев в “Історії російській” вандалами називав поморських слов’ян у Польщі.
Вандал в інших словниках
| Вандал — Словник чужомовних слів і термінів |
| Вандал — Російсько-український академічний словник (А–П) |