ВІРА - 1) з давнього індоєвропейського - справжній; слов’янське значення - вірна, правдива, незрадлива; християнські проповідники, створюючи свої міфи про “святих” Віру, Надію і Любов, переклали латинське Фіда нашим ім’ям Віра; 2) офіційне мовознавство розглядає ім’я Віра як кальку з грецького Різііз, Що також непереконливо; 3) в українській, як і в інших слов’янських мовах, є багато слів із коренем вір-: віра, вірити, довіряти, вірний, довірений, повір’я тощо, що свідчить про його широкі словотворчі можливості, а отже, і слов’янське походження імені. Див. чол. ВІР-КО, а також “легенди” імен НАДІЯ, ЛЮБОВ.
