ГІПЕРОХА - ім’я гіперборейської дівчини (слов’янки), яка разом із подругою Лаодікою несла дарунки - священні предмети, загорнуті в пшеничну солому, - до храму Артеміди (Рожаниці) на Делосі. Як по-слов’янськи звучали їхні імена, нині важко встановити, адже Геродот сильно перекручував наші імена на грецький лад; можливо, найближче до Гіперохи - Перуніка. Це було перше таке священне посольство, яке супроводжували п’ять чоловіків для 'їхньої безпеки. Ці посланці не повернулися на рідну землю, вони поховані біля храму, де щороку на їхні могили молодь перед вступом у шлюб приносить в пожертву пасмо свого волосся, накрученого на веретено. Згодом подібні обряди стали здійснювати таким чином: діви несуть дари тільки до кордонів своєї країни і передають їх іншим дівам, своїм сусідам, які несуть дари до своїх кордонів і передають так далі, поки дари не прибудуть на о. Делос. За прикладом слов’янок жінки багатьох індоєвропейських народів здійснювали священні обряди із пшеничною соломою. Обряди перенесення хліба через кордони держав відомі ще й в середині XX ст. (обряд для зупинення війни, записаний Андрієм Шкарбаном на Поліссі, здійснювався українськими та іншими слов’янськими дівчатами в 1943-1945 рр.).
