ДАЖБОГ - слов’янський Бог літнього Сонця, син Сваро-га, Прабатько русичів-українців: “Дажбожі внуки ми -улюбленці Богів, і Боги свої десниці тримають на ралах наших”, “Славимо Дажбога, і буде він наш по крові тіла (кровний) заступник від Коляди до Коляди” (ВК, дощ. 3-А, 31). За В. Шаяном, Дажбог - це животворче горіння в душі нації, Дажбог - Батько людського щастя, добра, блага, любові, Добростану, саме в цьому розумінні - багатства. Дажбог - творець земного буття: “Се бо Дажбог створив нам яйце, що є світ-зоря, яка нам сяє, і в тій безодні повісив Дажбог Землю нашу, аби тая удер-жана була. Так се Душі Пращурів суть, і ті світять нам зорями од Іру” (ВК, дощ. 1).
Дажбог в інших словниках
| Дажбог — Тлумачний словник української мови |