ЖЕНЧИК - 1) від слов’янського жнива, жати, жнець; українське пестливе - женчик; 2) від давньоруського жень - драбинка для вилізання на дерево для добування дикого меду; 3) від індоєвропейського ген, жен - носій спадковості, рід; називали хлопчиків, які народилися під час жнив.
