МАЛКА, МАЛУША - 1) слов’янське маленька, крихітка-, 2) ім’я матері Володимира-христителя, яка за непевними джерелами, нібито була наложницею князя Святослава. В цій історичній події можна було б простежити аналогію з біблійною Естерою (Есфірою), яку юдеї “підсунули” цареві, щоб налаштувати його проти власного народу. Але в Київській Русі ця диверсія вдалася тільки з сином князя. Слова Рогнеди “не хочу роззути робичича” означали, вірогідно, рабинича, адже, за деякими гіпотезами, Малуша була дочкою рабина; родичі матері (Добриня - рідний брат Малуші), очевидно, й розіграли біблійний сценарій; 3) у ПВЛ слово рабинич замінили на Володимир (це вже пізніша редакція, коли літописець не вважав за потрібне передавати цей епізод дослівно, щоб не принизити князя-христителя); тут Малуша - ключниця княгині Ольги, дочка Малка Любечанина; більшість дослідників вважає, що рабинич - син рабині, однак ключниця - не рабиня, а наближена до княгині особа. Про непевність етнічного походження Малуші писав М. Грушевський: справжнє ім’я матері Володимира не Малуша, а Малфрідь (Історія України-Руси, т. 1, ст. 470); 4) ще одна версія, що князь Святослав не був батьком Володимира, адже тут є вікова невідповідність: за літописним датуванням, нібито батько був старшим від сина всього на десять (?!) років. До того ж, якщо вірити тому ж літопису, Святослав мав двох синів, старших від Володимира, - Ярополка і Олега. Останнім часом поширене припущення, що Святославові було не три, а двадцять п’ять років, коли древляни вбили Ігора. Однак Ольга узурпувала владу й прийняла хрищення; лише в 962 році Святослав внаслідок військового перевороту взяв владу в свої руки й поруйнував християнські церкви (про це маємо археологічні свідчення: на місці Володимирового капища знайдені залишки зруйнованої християнської церкви, яку будувала Ольга). Поки що незаперечним є лише те, що обставини хрищення Русі настільки перекручені, що ще довго залишатимуться загадкою для істориків.
