МИРОЛЮБ - той, хто любить мир-, улюбленець народу. МИРОМИР - мирити мир; південнослов’янське XI ст. МИРОНІГ - від мирний і ніжний (від ніга); 1171,1185 рр. тисяцький і посадник Новгородські; 1239 р., поляк (А. Баженова).
Миролюб в інших словниках
| Миролюб — Російсько-український академічний словник (А–П) |