ОВСЕНЬ - походить з пелазгійського Аи$еІ, етруського назва Овсень отримана під впливом назви Житнього Духа; у білорусів близький йому Жицень - Вівсяний Дух. У народів, де головним посівним зерноїм є овес, ним засівають на Різдво, при цьому закликають Овсеня. Свято Овсеня згадується у ВК (дощ. 37-А): “Овсяна велика і мала”; а також дощ. 6-Б: “обирали князів із отців, і ті були од Овсеня до Овсеня” (тобто річне коло). У латишів зафіксоване весняне свято Овсеня, що збігається з нашим Ярилом - 23 квітня (Усинь). Дячен-ко вважає Овсеня Богом осіннього сонця і подає назву овсешнія песні - пісні, які виконують на свято Овсеня. На думку О. Фамінцина, він тотожний із образом Кози, яку водять на Різдво і є символом родючості. Інші варіанти АВСЕНЬ, УСЕНЬ, ГОВСЕНЬ, ТАУСЕНЬ.
