ПОСТНИК - 1) від пост - варта, вартовий; 2) взірець християнсько-язичницької синкретизації: народжений в піст (в язичницькій вірі календарні пости відсутні); язичницька традиція називання за часом народження і християнська назва періоду посту; ім’я одного з будівників московського храму Василя Блаженного, якому попи викололи очі. Другий будівник називався Барма; див. БАРМА.
Постник в інших словниках
| Постник — Російсько-український академічний словник (А–П) |