ПУТЯТА - 1) зменшене від імен з основою на Пут--, 2) від потяти - вбити, зарубати, посікти мечем; ім’я воєводи, який разом із Добринею жорстоко розправився з мирними язичниками у Новгороді, котрі не хотіли христитися. Звідси й приказка: “Путята христив мечем, а Добриня - вогнем”. Путята і Ян Вишатичі - брати (обоє були ненависниками язичницької віри Предків). Ян вбивав волхвів на Поволжі.
