РАДКО, РАДЬКО - похідне від радість або радитися; історичне ім’я Радко - молодший дружинник (отрок) Ярослава Ізяславовича (Густинський літопис); козацькі імена - Радко Шпаченко, Радько Михайленко, Радь-ко Батеченко, Радько Богданенко (сотня Горкушина), Радько Матвієнко (сотня Костенкова), Радько Кашовенко (сотня Інгліївська) - згадуються в Реєстрі Війська Запорізького 1649 р. Пізніше стало прізвищем.
