ТРЕГУБ, ТРИГУБ - 1) дослівно тригубий; ім’я може вказувати як на природню ваду (товсті губи, розсічені), так і на ваду характеру - занадто говіркий, балакун, пустомеля, брехун тощо; 2) той, що погубив трьох, тобто силач, богатир, який подужає трьох у боротьбі (пор. душогуб або міфологему перемоги одного над трьома, сімома тощо); 3) потрійний (пор. у Г. Дяченка четверо-губо - вчетверо).
