ЯРИНА - від яр - кипуча, яра, сильна, родюча. Ім’я княжни, дочки Володимира-христителя, яка не хотіла хрис-титися; вона втекла з дому, щоб зберегти Рідну Віру. Ярина збудувала Святиню Дажбога на горі поблизу річки, де ріс священний дуб, але князівські дружинники спалили святиню, а дуба зрубали. Ярина ж згоріла в храмі. Цю гору пізніше назвали Ярининою, а місце від святилища назвали Яр-пень (Яринин пень), нині річка має назву Ірпінь, Ірпень (за Я. Оріоном).
Ярина в інших словниках
| Ярина — Словник чужомовних слів і термінів |