ІРІЙ - варіант імені отця Оря (див. ВК, дощ. 38-А); пор. українське діалектне жіночого роду ириця - дуже стара жінка, відьма - що, вірогідно, походить від давнішого вириця (пов’язане з вирій); знахар, чаклун, ворожбит; той, хто спілкується зі світом Вирію (Раю). Слов’янський Рай уявляли місцем, де перебувають душі померлих Пращурів і звідки приходять душі новонароджених дітей. З Раю прилітають віщі птиці, щоб віщувати долю народження, шлюбу і смерті. В цю теплу священну країну за морем-океаном відлітають на зиму птиці, там же знаходиться і терем Сонця, і його чудесний сад, де б’ють джерела Живої води і достигають молодильні яблука.
Ірій в інших словниках
| Ірій — Великий тлумачний словник сучасної української мови |