АТИЛА, АТТІЛА - ім’я видатного царя-воєначальника союзу племен гунів, скіфів, слов’ян (з 434 року), який зайняв значну територію в Європі та вів переможні війни. Народна версія імені - Гатило. Його ім’я пояснюють як бич Божий. Володів територіями на схід - до Волги, на захід - до Рейну, на північ - до островів Дан-ського архіпелагу, на південь - за Дунай. Його війська спустошували землі Східної Римської імперії, півночі Італії, доходили до самого Риму і Галлії. Багато народів вбачали в Аттилі представника саме свого етносу. Крім відомої версії Івана Білика про князя Гатила, сербський автор Слободан М. Филипович обстоює думку про руське походження Атили: “Історично Атила був великий князь київський і цілої Русі. Батько його Мілош, стрий Остоя, брат Влад, а сестра Браниця” (ст. 16); Атилу називали також царем Скіфії та Германії (451 р., Свод древнейших...).