АХІЛ - брат Змієногої Богині слов’ян; “О, Ахілесе, владико землі Скіфської!” - так писав грецький поет кінця VII - початку VI ст. до н. е. У Північному Причорномор’ї існує чимало графіто з подібними славослів’ями. Існує думка, що всі імена, які мали корінь Ах-, пов’язані з потойбічниїМ царством; на о. Левкас (нині о. Зміїний у Чорному морі поблизу гирла Дунаю) було святилище Ахіла, куди, за повір’ями, відправлялися душі загиблих героїв. Пізніше місцем культу Ахіла став о. Березань (поблизу сучасного м. Очакова), а також - Кінбурнська коса. Ахілу присвячене дерево - срібляста тополя. До-тичність до символіки зміїності вказує на його близькість до слов’янського культу Велеса. Пор. Ахілес - Ве-лес. Саме з цим культом пов’язані уявлення про острів Вирій. Див. також: ЗМІЄНОГА БОГИНЯ, ІРІЙ.
